Юліану Захарієвичу

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Юліан Захарієвич
Julian Zachariewicz.jpg
Дата народження 17 липня 1837 р.
Місце народження м.Львів
Помер 27 грудня 1898 р.
м.Львів
Поховання Личаківський цвинтар

Захаревич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) 17 липня 1837 — 27 грудня 1898 — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття — початку ХХ століття.

Біографічні відомості

Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захаревича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі. Закінчив Технічну академію (1852—1857, нині — Львівська політехніка), професійну освіту отримав у Відні (закінчив 1858, нині Віденська політехніка). 1859 року проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці. З 1871 р. професор, завідувач кафедри архітектури Львівської Політехніки. У 1881—1882 р. — ректор Політехніки. Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захаревича. З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд (Zachariewicz-Lwigród). Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва.

Надгробок Юліана Захарієвича на Личаківському цвинтарі
Помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі.

1992 року на честь Захаревича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901—1946 роках іменем Захаревича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська. У вестибюлі головного корпусу Львівської політехніки 1910 року встановлено погруддя із зображенням Захаревича авторства Юліуша Белтовського.

Роботи у Львові

  • Проекти корпусів Львівської політехніки (в ті часи — Львівська Політехнічна Школа):
    • головний корпус вул. С. Бандери, 12) у 1873—1877 роках;
    • корпус Хімічної лабораторії (нинішній хімічний корпус Львівської політехніки, пл. Св. Юра, 9) — завершений у 1876 р.
  • Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874).
  • Галицька ощадна каса (1888—1891), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15).
  • Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889—1890), де нині музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11).
  • Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка.
  • Костел і монастир сестер францисканок (1876—1888, вул. Лисенка, 43).